Залежні від опіоїдів на фронті: як пацієнти ЗПТ зникають з програм і потрапляють у військо

Історія вінничанина Віталія — майже хрестоматійна. 25 років він вживав опіоїди, останні 12 — на замісній підтримувальній терапії (ЗПТ), яка мала виключити його з мобілізації. 16 листопада 2025 року він узяв спінінг і пішов на Вишенське озеро, залишивши препарати вдома. Дорогою його зупинили групи оповіщення. Посвідчення пацієнта ЗПТ було при собі, але військові сказали, що в базі є його однопрізвищник у СЗЧ, і запропонували «проїхатися».

З Вінниці чоловіка повезли за десятки кілометрів, до Тульчинського ТЦК. Там зробили копії документів і відправили на ВЛК. У кабінет психолога-нарколога він зайшов уже без посвідчення — військові сказали, що відправили його на «експертизу» через підозру в підробці. Нарколог, глянувши в комп'ютер, мовила: «Ви не схожі на наркомана і в базі вас не бачу». За добу Віталій уже був у формі в Кіровоградській області.

Далі почався синдром відміни — біль, судоми, безсоння, тахікардія. «Сну не було місяць. Тільки задрімав — і прокидаєшся від мук», — згадує він. Лікар у частині дав аспірин і «трудову терапію». За словами Віталія, він двічі різав собі вени, і саме в лікарні організм хоч трохи відпочивав. У січні чоловік самовільно залишив службу, а згодом у СІЗО вперше після мобілізації офіційно отримав метадон.

У Медичних силах ЗСУ журналістам відповіли, що обліку таких пацієнтів не ведуть, бо вони непридатні до служби. Наказ Міноборони справді робить залежність від тяжких наркотиків підставою для непридатності, а окремі роз'яснення для Сухопутних військ прямо кажуть: пацієнти ЗПТ не підлягають мобілізації. Проте в Офісі військового омбудсмена визнають, що люди «продовжують потрапляти у військо»: лише за перші пів року 2026-го там отримали понад 120 скарг.

За даними Центру громадського здоров'я при МОЗ, із січня по липень 2026 року кількість чоловіків у програмах ЗПТ у державних закладах зменшилася майже на 1 500 осіб — такого масового відтоку не фіксували раніше. Найбільше — у Кіровоградській (16%), Одеській та Харківській областях (по 13%). Наркологиня з Кропивницького Тетяна Гуренко розповідає, що взимку групи оповіщення чатували під кабінетами видачі метадону ще з 6:30 ранку: «За цей час ми нарахували 162 людини, які “зникли” з програми». У пацієнтів забирали видані державою таблетки, деякі — розтоптували.

Правозахисники кажуть, що частину залежних намагаються «переламати» фізичною працею. Після розслідування про 425 окремий штурмовий полк «Скеля» співрозмовники назвали ще щонайменше шість частин із такою практикою. Фахівці наголошують: поодинокі випадки сили волі не масштабуються, а ті, кого вважають «переламаними», можуть таємно вживати наркотики далі.

Через пів року після того, як Віталія забрали з вулиці, повторна ВЛК визнала його непридатним. Держава повернула чоловіка до цивільного життя й лікування — але ціною двох спроб самопошкодження, СЗЧ і СІЗО.