Острів кроликів у Японії: туристи створили рай, але він став проблемою

Кролики не є корінними мешканцями Окуносіми — це здичавілі нащадки свійських тварин. Ще у 1972 році на острів випустили 8 пар, а вже за кілька десятиліть їхня чисельність сягнула сотень. Туристи, які приїжджали погодувати пухнастих, лише підсилили цей процес: з 2008 по 2015 рік потік відвідувачів подвоївся, а разом із ним зросла й кількість їжі для тварин. У підсумку популяція перевищила 1000 особин.

Показовим став період пандемії COVID-19: коли туристи зникли, кроликів помітно поменшало. Це доводить, наскільки сильно вони залежать від людського підгодовування. За підрахунками дослідників, природної рослинності острова вистачило б лише для 175–287 кроликів, а у 2017 році туристи привезли з собою близько 27 тонн їжі.

Надмірна кількість тварин уже змінила вигляд острова. Кролики обгризають нижні гілки дерев та майже всю наземну рослинність, через що утворилася характерна „кроляча лінія“. Для порівняння, сусідній острів Кокуносіма, де кроликів немає, зберіг густий підлісок. Голодні тварини навіть почали їсти отруйні рослини, зокрема гортензії та олеандри.

Але це ще не все: залишки їжі приваблюють ворон, коршунів і диких кабанів. Останні дедалі частіше з'являються біля поромних причалів, відганяють кроликів і забирають корм. Науковці зафіксували випадки нападів кабанів навіть на живих кроликів. За словами дослідника Канеко, висока щільність популяції збільшує кількість контактів між видами, а залишена туристами їжа приваблює хижаків у місця проживання кроликів.

Вчені наголошують: проблема не лише в кабанах. Навіть якщо їх вилучити з острова, першопричина — надмірна чисельність кроликів, яку підтримує людина, — залишиться. Історія Окуносіми показує, як бажання туристів допомогти улюбленцям може обернутися несподіваними наслідками для цілої екосистеми.