Остання ніч Кармалюка: засідка, постріл у голову і легенда про срібний ґудзик

У 1835 році Кармалюк уже багато років був головною мішенню для царської влади. Його ловили, відправляли на каторгу, та він щоразу повертався на рідне Поділля. Напередодні загибелі влада отримала відомості про людей, які переховували ватажка. Один із них знав, де той може з'явитися наступного разу, — цього вистачило, щоб підготувати пастку.

У ніч проти 22 жовтня 1835 року Кармалюк прийшов до будинку в селі Коричинці-Шляхові, яке нині називається Волоське на Хмельниччині. Всередині на нього вже чекали озброєні люди. Побачив ватажка 18-річний шляхтич Федір Рудковський — він і вистрелив. Куля влучила в голову, і Кармалюк загинув на місці.

Саме навколо цього пострілу згодом і народилася одна з найвідоміших легенд. За життя про Кармалюка ходило чимало чуток: люди вірили, що він має надприродну силу і звичайна куля його не візьме. Звідси й історія про те, що Рудковський зарядив зброю срібним ґудзиком замість кулі — і лише він нібито здолав захист ватажка. Надійних доказів цієї версії історики не мають. Документально підтверджено інше: Кармалюк загинув від пострілу в голову під час засідки.

Після вбивства тіло ватажка, за свідченнями, кілька днів возили навколишніми містами й селами. Влада хотіла наочно показати селянам, чим закінчується опір. Поховали Кармалюка в Летичеві.

А розповідь про його останню ніч із часом обросла новими подробицями — серед них і той самий срібний ґудзик.