Олешки без їжі: останній вантаж був у травні, а виїхати звідти майже неможливо

У місті, що лежить за кілька кілометрів від Херсона, можуть перебувати від двох до чотирьох тисяч мешканців. Улітку багато хто ще тримався за рахунок невеликих урожаїв із власних городів, але сезон завершився — і цей запас вичерпано. Лінія фронту фактично відрізала Олешки від підконтрольної Україні території.

Виїхати чи в'їхати туди майже неможливо. Дату 26 травня як останню доставку продовольства окремо підтверджувала Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні: ще в червні там зазначали, що їжу до Олешок не завозять із кінця травня. Дороги заміновані, чимало будинків пошкоджені або зруйновані, а в небі постійно працюють безпілотники.

Побут у місті змінився до невпізнаваності. Люди економлять продукти, обмінюють речі, бо гроші майже нічого не варті, і забивають домашню птицю, для якої вже немає корму. Після удару по одному з гуманітарних вантажів мешканці розбирали все, що вціліло. Діти просять їсти, а медична допомога залишається майже недоступною.

Спроба вирватися з міста часто закінчується смертю. Окремих людей, які намагалися виїхати, російські військові розвертали назад: «Повертайтеся та помирайте там», — кажуть їм окупанти, сміючись. Є свідчення про загиблих, чиї тіла довго лежать просто на вулицях, бо поховати їх неможливо, і їх їдять собаки.

Українські органи влади та міжнародні структури вже кілька місяців намагаються домовитися про евакуацію цивільних, але російська сторона досі не погодила ні стабільний гуманітарний коридор, ні режим припинення вогню. ООН наголошувала: за міжнародним гуманітарним правом держава-окупант зобов'язана забезпечувати людей продовольством і медичною допомогою та сприяти гуманітарним операціям. Раніше про критичну ситуацію в Олешках і сусідніх громадах говорив і омбудсмен Дмитро Лубінець: за його даними, близько 6 тисяч людей, серед них 200 дітей, залишалися без їжі, води та медичної допомоги. За роки окупації населення Олешок скоротилося удесятеро, а в Олешках, Старій і Новій Збур'ївці та Голій Пристані загалом поменшало на 34 тисячі мешканців.

З приходом осені та зими до дефіциту їжі додадуться холод, зруйнована інфраструктура й постійна небезпека обстрілів. Для тих, хто залишився в Олешках, кожен наступний тиждень буде важчим за попередній.