Козак із Лемешів, таємний шлюб і гетьманство: історія Олексія Розумовського

Олексій Розумовський народився 28 березня 1709 року в селі Лемеші на Чернігівщині — у родині козаків Григорія та Наталії Розумів. Хлопець мав гарний голос, і саме це, за оцінками істориків, змінило його життя: у 22 роки він опинився у придворному хорі в Санкт-Петербурзі.

Там на нього звернула увагу Єлизавета Петрівна, донька Петра I. Коли в 1741 році вона прийшла до влади, кар'єра вчорашнього співака різко пішла вгору: маєтності, графський титул, високі державні посади, а в 1756 році — звання генерал-фельдмаршала.

Найгучніша сторінка його біографії — стосунки з імператрицею. За даними Encyclopedia of Ukraine, вони таємно одружилися у 1742 році. В українських історичних довідках цей шлюб називають морганатичним: подружжя монарха не отримувало відповідного статусу й прав на престол. Відкритого підтвердження шлюбу немає, тому згодом навколо нього виросло чимало легенд — утім, сам факт таємного вінчання джерела фіксують. Саме близькість до Єлизавети зробила Розумовського однією з найвпливовіших людей при дворі.

Цей вплив мав наслідки і для українських справ. Після смерті гетьмана Данила Апостола в 1734 році обирати нового гетьмана не дозволяли, а Лівобережною Україною керувала спеціальна колегія — так тривало до 1750 року. Під впливом Олексія Розумовського та української старшини Єлизавета погодилася відновити посаду. На Глухівській раді 1750 року гетьманом обрали його молодшого брата Кирила. Для української автономії це була важлива подія: гетьманське управління частково відновили, а згодом Кирило Розумовський намагався розширити автономні права Гетьманщини та проводив реформи у військовій, адміністративній і культурній сферах.

Олексій Розумовський пережив дружину: Єлизавета Петрівна померла в 1762 році, він — у 1771 році в Санкт-Петербурзі. На той момент колишній сільський козак був графом і генерал-фельдмаршалом імперії. Його історія залишилася однією з найяскравіших біографій XVIII століття.