«Настільник»: як українці колись називали звичайну скатертину

«Настільник» — так у давнину називали скатертину, якою накривали стіл. Старше покоління цю назву добре пам'ятає, а для молоді вона звучить як справжня загадка.

Призначення було цілком практичним: захистити поверхню від плям і подряпин. Але не тільки. Гарна скатертина надавала оселі святкового вигляду, тож її діставали з шафи перед родинними святами — Різдвом, Великоднем чи приходом гостей.

У різних регіонах України побутували свої варіанти цього слова. Сама ж назва «настільник» буквально вказувала на річ, яку стелили на стіл. Згадку про неї можна знайти й у класиків: «Лазар побачив високу хату з одним вікном, доволі чисту, з ліжком, чепурно засланим, стіл під настільником».

Такі слова дедалі рідше звучать у щоденному мовленні. Частина традиційної української лексики поступово виходить з ужитку, хоча самі предмети нікуди не зникають.

Тож якщо бабуся чи дідусь попросять «постелити настільник», ви вже знатимете, що саме треба взяти з шафи.