Належна перевірка клієнта: що ховається за чистим ЄДР
Чинна реєстрація в ЄДР ще не гарантує, що компанію контролює саме та особа, яка вказана в документах. А клієнт може показати справжній документ, але не пояснити, звідки гроші. Розповідаємо, як працює належна перевірка клієнта в Україні.
Належна перевірка клієнта (НПК) — це не одна дія, а комплекс заходів, які мають відрізнити формальні дані від підтвердженого профілю. За Законом №361-IX суб'єкт має ідентифікувати клієнта, встановити кінцевого бенефіціарного власника (КБВ), зрозуміти структуру власності, з'ясувати мету операцій і постійно зіставляти це з реальною активністю.
Хто має проводити перевірку? Це обов'язок суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ): банків, страхових і платіжних компаній, аудиторів, нотаріусів, адвокатів, рієлторів та грального сектору. Для банків діє Положення НБУ №65, для небанківських установ — №107. Але компанія, яка не є СПФМ, також може перевіряти контрагентів у межах KYC чи санкційного контролю.
Перевірка не починається лише від 400 000 грн. Підозра не має мінімальної суми, а для платіжних операцій і віртуальних активів діють окремі правила. Наприклад, операція з віртуальними активами від 30 000 грн вже потребує НПК. Порогова операція за статтею 20 — це інша категорія: потрібні і сума від 400 000 грн, і щонайменше одна ознака, як-от готівка, переказ за кордон або участь PEP.
Під час перевірки юрособи варто простежити власність до фізичної особи. Частка від 25% — важлива, але не єдиний критерій. Контроль може йти через право призначати керівництво, корпоративні угоди чи номінальних власників. Закон прямо забороняє покладатися лише на ЄДР при встановленні КБВ. Реєстр — важливе джерело, але не остаточна відповідь.
PEP-статус не означає автоматичної відмови. Він вимагає додаткових заходів: встановлення джерела статків, погодження керівника, поглибленого моніторингу. Але рішення ухвалюють на основі конкретних факторів ризику. Із санкціями логіка інша: підтверджений збіг може створювати обов'язки щодо замороження активів або повідомлення.
Якщо перевірка виявила проблему, це не автоматичний доказ злочину. Команда може запросити додаткові документи, посилити моніторинг або передати кейс відповідальній особі. У випадках, передбачених статтею 15, СПФМ зобов'язаний відмовити клієнту — наприклад, якщо неможливо встановити КБВ або клієнт подав неправдиву інформацію. Документи зберігають щонайменше п'ять років після завершення відносин.
Читайте також
