21 вересня — Міжнародний день миру: історія свята та слова, які хочеться сказати

Міжнародний день миру з'явився за рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 1981 році. Спершу він не мав сталої дати: свято припадало на третій вівторок вересня, коли стартувала чергова сесія Генасамблеї. Лише через двадцять років дату зафіксували — і відтоді це незмінно 21 вересня.

Сенс дня — у відмові від насильства, у взаєморозумінні та припиненні воєн. Він нагадує, яким крихким буває мир і як багато важить можливість жити без війни. Для України ці слова звучать зовсім інакше, ніж для більшості країн: за побажанням мирного неба стоять повернення додому, зустрічі з рідними, відбудовані міста й села та майбутнє, в якому наступні покоління не знатимуть страху перед війною.

Саме тому привітання цього дня хочеться писати не за шаблоном. Найщиріші з них — короткі: «Нехай над Україною якнайшвидше запанує тиша, а кожна родина дочекається своїх рідних удома». Або про найпростіше: «Бажаю миру в країні, затишку в домі та гармонії в душі». Хтось додає: «Нехай замість сирен звучить дитячий сміх, замість вибухів — музика, а замість сліз приходять щасливі зустрічі».

Багато хто цього дня обирає вірші — вони краще за прозу вкладаються в кілька рядків повідомлення. У них про тихе небо і сонце без тривог, про дім, родину й любов, про людей, яких довго чекають край вікна, і про дітей, що мають рости в радості, не знаючи страшних часів.

А ще до свята часто готують листівки — їх надсилають рідним і друзям разом із теплими словами. Бо навіть кілька щирих речень цього дня варті більше за будь-яку офіційну промову.