Макрон зібрав лідерів партій у Єлисейському палаці: «Ніхто не в безпеці»

Про це йшлося на закритій зустрічі в Єлисейському палаці 18 вересня. Еммануель Макрон зібрав лідерів французьких партій та кандидатів у президенти, щоб повідомити: кампанія саботажу з боку Росії настільки загострилася, що жертви серед цивільних цілком можливі. «Ніхто не в безпеці», — сказав він. За його словами, мета Москви — «залякати нас і підірвати нашу підтримку українців».

Днем раніше про схожу загрозу говорив премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск. Посилаючись на розвідку, він заявив, що Росія планує вдарити дронами чи ракетами по європейських країнах, які допомагають Україні, а потім списати це на випадковість. Мета, за його словами, — «паралізувати» НАТО, перевіривши на практиці статтю 5: якщо союзники відреагують нерішуче, саме зобовʼязання про колективний захист опиниться під сумнівом.

Перелік того, що вже сталося, виглядає строкато. Розвідувальні дрони, хакерські атаки, підпали, поштові бомби проти вантажних рейсів, замахи на керівників оборонних компаній — усе це фіксували й раніше, але від 2022 року кількість таких епізодів зросла. За тиждень до заяв Туска і Макрона італійські винищувачі, які виконували місію НАТО, збили навантажений вибухівкою безпілотник, що залетів до Литви з Білорусі; інші літаки піднімали в повітря, щоб перехопити два російські, які порушили повітряний простір альянсу. Того ж тижня російські дрони вдарили по поїзду в Україні за два кілометри від польського прикордонного переходу — невдовзі після того, як цим маршрутом проїхали Борис Джонсон і кілька європейських чиновників із питань безпеки. У Нідерландах роботу залізниці порушили трубки й кабелі, скоординовано розкладені на коліях по всій країні.

У серпні безпілотник із вибухівкою врізався у вантажний літак, який перевозив зброю для України, в аеропорту Лейпциг-Галле в Німеччині. Вибух не стався, але німецька влада звинуватила в атаці Росію і у відповідь закрила російський культурний центр у Берліні.

Колишній британський дипломат Ендрю Томсон каже, що подібних інцидентів значно більше, ніж повідомляють офіційно: часто вони стосуються критичної інфраструктури чи оборонних підприємств і включають «нещасні випадки» з пошкодженням ключового обладнання, проникнення на важливі обʼєкти, спроби вербування агентів. За його словами, складається враження, що йдеться не про окремі епізоди в «сірій зоні», а про безперервну кампанію. Саме невизначеність заважає європейцям дійти згоди щодо відповіді: удари розраховані так, щоб бути помітними, але не перетнути поріг, за яким НАТО мусило б реагувати військово.

Колишній співробітник розвідки НАТО Девід Каттлер переконаний: Москва поважає насамперед силу. Якщо Європа не покаже рішучості, провокації продовжаться й далі ескалюватимуть. Поки що вони не мали катастрофічних наслідків — але могли б: перешкоди на коліях здатні спричинити сходження поїзда з рейок, а дрон в аеропорту — збити пасажирський літак. Найризикованіше, на його думку, чекати, доки щось остаточно зламається.