У Львові під асфальтом знайшли уламки хрестів з могил січових стрільців

Робітники «Львівобленерго» копали землю на вул. Сахарова, 56 і спершу прийняли знайдені бетонні шматки за звичайне каміння чи будматеріал. Та коли на них проступили тризуби й фрагменти написів, стало зрозуміло: це не будівельне сміття. Загалом нарахували близько 15 уламків хрестів із могил Українських січових стрільців та вояків Української галицької армії. Роботи одразу зупинили й зв'язалися з громадською ініціативою «Незнаному воякови».

На одному з фрагментів доволі чітко читається напис: «Стрілець УГА Гриць Гучок, помер 22 грудня 1919 року». Співзасновник ініціативи Іван Щурко каже, що на первісному меморіалі 1930-х років ця могила мала номер 196. Дослідник припускає, що Гучок міг померти від поранень у шпиталі або в польській тюрмі. «У грудні 1919 року УГА вже була на Вінниччині або Житомирщині, затиснута з усіх боків. До того ж це був пік епідемії тифу», — пояснив він.

За номерами могил та рештками написів можна досить точно встановити, на чиїх похованнях стояли зруйновані хрести. Попередньо фахівці припускають, що уламки походять щонайменше з п'яти-шести різних надгробків. Склеїти їх уже не вдасться, але історична цінність від того не меншає: вони дають змогу ідентифікувати конкретні поховання й досліджувати історію знищеного меморіалу.

Знахідку зібрали й разом із благодійним фондом Pro Memoria та ЛКП «Муніципальна обрядова служба» перевезли на Янівський цвинтар. Там їх вивчатимуть і зберігатимуть для подальшої музеєфікації. Щурко зауважив, що два фрагменти, ймовірно, походять не з Янівського, а з Личаківського цвинтаря, де теж був стрілецький меморіал. «Треба їх детальніше вивчити, і тоді будемо знати точно», — сказав дослідник.

У міжвоєнний період Янівський цвинтар був одним із головних місць вшанування полеглих українських військовиків — тут налічувалося понад 700 могил УСС та вояків УГА, а в 1930-х над похованнями поставили бетонні хрести за зразком давніх козацьких. Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х радянська влада меморіал знищила: у 1969–1971 роках хрести демонтували й розбивали, а частину уламків використали для мощення території в районі нинішньої вулиці Сахарова, зверху поклавши асфальт. За свідченнями очевидців, бетонні фрагменти привозили кількома вантажівками для підсипання дороги.

Нинішня знахідка не перша. У 1988 році під час земляних робіт тут уже виявляли кілька фрагментів знищених хрестів, а в 1990-му активісти знайшли залишки близько 100 стрілецьких надгробків поблизу перетину вулиць Сахарова, Куликівської та Бойківської. Тож частина зруйнованих хрестів, імовірно, й досі лежить під асфальтом, а роботи «Львівобленерго» тривають — нові знахідки цілком можливі.

Меморіал УСС-УГА на Янівському цвинтарі відновили у 1996–1998 роках, і нові хрести робили максимально схожими на ті, що стояли до знищення. Але відмінності є: на оригінальних надгробках тризуб і хрест були єдиним композиційним елементом, а на відновлених цього вже немає. Саме тому знайдені уламки цінні не лише як частини конкретних могил, а й як оригінальні елементи знищеного військового меморіалу — їхнє дослідження допоможе точніше відтворити його вигляд.