Латвія зірвала компроміс ЄС щодо санкцій проти Усманова і Фрідмана

Продовження персональних санкцій Євросоюзу проти майже трьох тисяч пов'язаних із Росією осіб опинилося під загрозою через позицію Риги. Латвія відмовилася підтримати компроміс, який передбачав виключення зі списку олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.
Посли країн ЄС зберуться у вівторок о 08:00, щоб спробувати востаннє вийти з глухого кута — термін дії обмежень спливає опівночі. Для продовження санкцій потрібна одностайність усіх 27 держав, а минулого тижня їх продовжили лише на сім днів, аби дати дипломатам час на пошук домовленості.
Історія з виключеннями почалася з вимоги Франції зняти заборону на в'їзд та розморозити активи Алішера Усманова. Париж обґрунтував це міркуваннями «національної безпеки», а дипломати пов'язують таку позицію з можливим обміном ув'язненими за участю двох громадян Франції — один із них перебуває в Азербайджані, де його звинувачують у шпигунстві.
Далі до гри долучилася Словаччина, яка почала вимагати виключення зі списку Михайла Фрідмана. Обидва олігархи перебувають під санкціями ЄС із 2022 року. В обмін на їхнє виключення Париж і Братислава погодилися збільшити період продовження санкцій із шести місяців до трьох років — така поступка мала переконати держави східного флангу, проте Латвія цей варіант відхилила.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше розкритикував можливе виключення олігархів. «Що змінилося? Нічого. Виключення зі списку неприйнятне і надішле Москві неправильний сигнал у той момент, коли тиск необхідно посилювати», — заявив він.
Занепокоєння висловили й дипломати ЄС. Один із співрозмовників зауважив, що виключення олігархів може створити враження, ніби зняття персональних санкцій можна вибороти політичним тиском. Інший застеріг: така домовленість стала б прецедентом, коли національні інтереси окремих держав переважають над спільною санкційною політикою Євросоюзу.







