Китай прокладає «Льодовий шовковий шлях»: що стоїть за активністю в Арктиці

15 серпня судно вийшло зі східного узбережжя Китаю і взяло курс на Велику Британію шляхом, яким раніше регулярні комерційні судна не ходили. Компанія Sea Legend, яка керує маршрутом, охрестила його «Льодовим шовковим шляхом». Ідеться про Північний морський шлях — він тягнеться вздовж арктичного узбережжя Росії та виводить до Північного моря. Дорога займає приблизно 18–20 днів, тобто майже вдвічі менше, ніж через Суецький канал.

Плани в китайських компаній куди масштабніші за один рейс. На Східному економічному форумі в Росії одна із судноплавних компаній заявила, що наступного літа має намір перевезти цим маршрутом понад 1 млн тонн вантажів. Окремо йдеться про співпрацю з російськими державними компаніями у будівництві спеціалізованих суден — таких, що дозволять користуватися маршрутом цілий рік, а не лише в теплий сезон.

Для Пекіна це питання не стільки про економію днів, скільки про свободу маневру. Близько 80% імпорту нафти і 60% морської торгівлі країни проходять через Малаккську протоку, яку Китай не контролює. Арктика дає додатковий вихід на європейські ринки. Щоправда, поки обсяги скромні: минулого року маршрутом пройшли 23 контейнеровози, а 2024-го — 15. Але поява регулярного сполучення означає, що шлях потроху перестає бути суто експериментальним.

Без Росії ця історія не працює. Москва контролює більшу частину Північного морського шляху, видачу дозволів, інфраструктуру та криголами. Китайські інвестиції, своєю чергою, допомагають Росії розширювати арктичну інфраструктуру та зміцнювати позиції в регіоні. А це вже чутливий момент: за оцінкою американської розвідки, в Арктиці зосереджено близько двох третин російського морського потенціалу ядерного удару у відповідь.

США оскаржують претензії Москви на Північний морський шлях, але для реальної присутності там Вашингтону бракує кораблів та інфраструктури, здатних стабільно працювати в арктичних умовах. Берегова охорона США вже уклала контракти на будівництво 11 нових арктичних кораблів безпеки: перший очікується 2028 року, три мають направити на Аляску. Експерти зауважують, що самих кораблів замало — потрібні бази, системи спостереження і тісніша співпраця із союзниками. Окрему роль тут відіграє Гренландія: вона лежить біля ГІУКського проходу, яким російський Північний флот виходить до Північної Атлантики, і саме там розміщені американські радари раннього попередження, аеродром та глибоководний порт.

Повноцінною заміною Суецькому каналу Північний морський шлях навряд чи стане — через сезонність, високу вартість і залежність від російської інфраструктури. Та що активніше Китай освоюється в Арктиці, то вагомішим стає сам регіон — і то міцнішими можуть виявитися позиції Росії.