Кияни купили сільську хату, а всередині — побут минулого століття

Марічка з чоловіком мріяли про тишу за містом, а натомість отримали будинок, у якому десятиліттями ніхто не оновлював ані речі, ані комунікації.
Подружжя з Києва давно виношувало ідею перебратися з міста у власний будинок у селі. Щойно трапився відповідний варіант, угоду оформили без довгих роздумів. Про те, що на них чекає всередині, нові господарі дізналися вже після покупки.
Ззовні цегляна хата не виглядала чимось незвичним. Але інтер'єр усередині залишився таким, яким був багато років тому. У вітальні стоять старий сервант, дитячий синтезатор і килим — а поруч подружжя натрапило на мішки зі сміттям невідомого походження.
У спальні збереглися крісло-гойдалка, старі ковдри й подушки, а на тумбочці — ламповий телевізор. Кухня теж не тішила оком: облуплена зелена фарба, оголена проводка, газова плита, стара меблева стінка й навіть саморобний гачок для рушників у формі дитячих долоньок.
Та найсерйознішим викликом виявився не мотлох. У будинку немає централізованого водопостачання та каналізації, тож окрім прибирання й розбирання завалів господарям доведеться фактично з нуля облаштовувати інженерні мережі.
Марічка показала свій стан на фото, зробленому у старому овальному дзеркалі на тлі обдертої зеленої стіни. Попри побачене, здаватися вона не збирається: подружжя вже розбирає старі речі, а далі має приїхати будівельна бригада й оцінити, у яку суму обійдеться проведення води та каналізації.







