Курка в дворі: як вона годувала, добрила й давала прибуток 150 років тому

Ще півтора століття тому курка була не просто свійською птицею, а справжньою основою сільського двору. Її тримали для продуктів, молодняку й навіть для городу — і при цьому майже не витрачалися на утримання.

Годувати птицю майже не доводилося. Вдень кури самі ходили подвір'ям і клювали зерно, насіння, траву, комах та харчові залишки. Господарям не потрібно було робити для них окремі запаси корму. На ніч птицю заганяли до хліва, сінника або простого курника — так її рятували від хижаків і зимового холоду.

Яйця були важливим продуктом. Їх використовували для щоденних страв, випічки та святкової їжі. Якщо яєць було більше, ніж потрібно родині, їх продавали або обмінювали на інші необхідні продукти. А навесні частину яєць залишали під квочкою: вона сама висиджувала курчат і потім водила їх подвір'ям. Жодних спеціальних технологій чи обладнання для цього не було потрібно.

Забивати птицю не поспішали. Жива курка довго несла яйця й давала молодняк, тож із часом кількість птиці в господарстві могла зростати. У пригоді ставав і курячий послід — його використовували як добриво для городу. Щоправда, через високу концентрацію поживних речовин вносили в землю обережно.

Отже, курка була маленькою, але надзвичайно практичною частиною селянського господарства. Від неї отримували яйця, м'ясо, молодняк і добриво, а утримання не вимагало значних витрат.