Криваві водоспади Антарктиди: під льодом знайшли давню екосистему

Червоний потік, що витікає з-під льодовика до озера Бонні, відомий як Криваві водоспади, давно інтригував дослідників. Вперше його помітив геолог Томас Гріффіт Тейлор ще 1911 року, а незвичний колір пояснювали водою, багатою на залізо. Тепер же вчені з'ясували, що там ховається щось значно цікавіше.

Міжнародна команда під керівництвом мікробіологині Анджели Зумпліс із Каліфорнійського університету в Сан-Дієго проаналізувала 167 зразків води, осаду, льоду та мулу з району Кривавих водоспадів, Сухих долин Мак-Мердо і прилеглих морських територій. Використовуючи екологічну РНК, науковці визначили не лише наявність організмів, а й їхню активність. Результати опубліковані у Nature Geoscience.

Серед знайдених мікроорганізмів — діатомові водорості, динофлагеляти, гаптофіти та війчасті, які зазвичай мешкають у морях. За словами Зумпліс, молекулярні ознаки виявили «напрочуд сильний морський сигнал». При цьому доказів того, що ці організми були занесені вітром з узбережжя, не знайшли. Натомість вони мають генетичні відмінності від сучасних родичів, що вказує на тривалу ізоляцію.

Дослідники вважають, що мікроорганізми — нащадки морської екосистеми, яка потрапила в пастку, коли давня морська вода опинилася під льодом ще до формування сучасного льодового щита. Солоний розсіл під льодовиком міг лишатися рідким навіть у найхолодніші періоди, створивши природне укриття. Частина організмів адаптувалася до високої солоності, інші — переживали тривалі періоди неактивності, а деякі й досі реагують на зміни температури та хімічного складу.

Професор Ендрю Аллен наголосив, що йдеться саме про «стійке виживання, а не просто перенесення» організмів. Ця ізольована екосистема може стати своєрідним вікном у минуле Антарктиди, допомагаючи зрозуміти, як живі істоти пристосовуються до екстремальних умов і як реліктові екосистеми переживали кліматичні зміни.