Косити чи не косити: чому у спеку трава має рости вільно

Поки термометри наближаються до критичних позначок, а підземні води відступають усе глибше, міські екологи та урбаністи шукають способи врятувати і дерева, і людей. Виявляється, чимало залежить від того, як ми ставимося до трави під ногами.

Очільниця управління екології Львівської міськради Галина Микітчак розповідає, що полив зелених насаджень триває весь сезон — з травня до жовтня-листопада. Молоді дерева та кущі зволожують один-два рази на тиждень, використовуючи звичайну воду, інколи з додаванням добрив чи біопрепаратів. Для вразливих рослин встановлюють спеціальні мішки, які поступово віддають вологу протягом доби-двох, а ґрунт навколо мульчують.

А от доцентка кафедри ландшафтної архітектури НЛТУ Оксана Олейнюк-Пухняк б'є на сполох через звичку комунальників косити газони у пік спеки. На її думку, це «повний злочин», адже така практика знищує природний захист міста та посилює наслідки посухи. Вона наголошує: критично важливо зберегти «дикі» куточки — зокрема, масиви у Рясному, Брюховичах і Винниках — і не вичищати підлісок у парках. Саме ці оазиси утримують водний горизонт і дають притулок птахам і дрібним тваринам.

Оскільки у Львові немає великих водойм у центрі, місто особливо страждає від «кам'яного мішка». Науковиця радить переймати досвід європейських столиць: встановлювати туманні завіси, облаштовувати бювети та залучати бізнес. «Великим закладам харчування, магазинам та торговим центрам варто було б у спекотні дні виставляти на вулицю кулери з безкоштовною питною водою або облаштовувати локальні зволожувачі для перехожих», — каже Олейнюк-Пухняк.

Тим часом синоптики попереджають: спека на Львівщині триватиме, цього тижня стовпчики термометрів можуть сягнути 42°C. Червоний рівень небезпеки вже оголошено.