Третина харків'ян ходить у центр міста — до війни було понад половина
До 2022 року більшість жителів Харкова бували в середмісті щодня або кілька разів на тиждень. Нині таких лише третина — і причина не лише в обстрілах.
Команда Urban Reform у межах проєкту "Харків: Спільне майбутнє" опитала 1025 людей про те, як часто вони бувають у центрі та чого чекають від міста. Серед учасників переважають жінки до 49 років — 65%. Дослідники не підбирали їх спеціально, просто саме ця група виявилася найактивнішою частиною харківського суспільства.
"Ми назвали цю аудиторію операторами надії — людьми, що залишаються в місті, продовжують вкладатись в розвиток міста, залучені в його розвиток, в його сьогодення і майбутнє", — пояснив соціолог Дмитро Заєць.
Голос цих людей дослідники вважають особливо цінним: 87,5% учасників живуть у Харкові понад десять років, тож можуть порівнювати місто до і після. Щоправда, опитування не представляє думку всіх мешканців — за час війни склад населення сильно змінився. Близько 16–20% нинішніх харків'ян — переселенці з прифронтових громад Харківщини та Донеччини, а також Луганщини, Запоріжжя й Херсонщини, і їхній погляд на місто потребує окремого дослідження.
Головна перешкода для походів у центр — безпека. 72% опитаних назвали ризик обстрілів причиною, чому вони бувають там рідше, ще третина скаржиться на брак укриттів. "Ці цифри формулюють пряме завдання для міського управління: інфраструктура безпеки є необхідною умовою повернення людей до публічного простору", — зазначають автори дослідження.
Соціологи виокремили п'ять типів користувачів міського простору. Активні мешканці — 27,7%, для них центр є звичною частиною життя. Відсторонені через безпеку — 13,8%, переважно жінки 30–49 років. Інтенсивно залучені — 16,9%, "суперкористувачі", які постійно беруть участь в активностях. Найбільша ж група — латентні відвідувачі (32,1%): вони хотіли б бувати в центрі частіше, але їм бракує доступних подій.
Бо причини їхати в середмістя поменшало. "У місті відбулася вимушена культурна децентралізація. У центр немає за чим їхати. З'явилися якісь субцентри в районах, бізнес відповідає вже на цей запит, з'являється доступна інфраструктура — і все менше причин вибиратися в центр", — каже Заєць.
Попри це, запит на середмістя лишився. 23 серпня Сумську та прилеглі вулиці заполонили тисячі людей — без жодного організованого заходу, просто тому, що саме так харків'яни уявляють святкування Дня міста. Дослідники радять врахувати ці дані при перебудові громадських просторів: облаштовувати великі майданчики для подій у центрі та водночас упорядковувати зелені зони в районах. А 53% опитаних назвали серед головних запитів до влади збереження культурної спадщини — харків'яни хочуть знову бачити пошкоджені обстрілами пам'ятки архітектури цілими.
