22.09.2026 2000 Новини України та світу

Львівський студент, який захопився дирижаблями, побудував на цьому міжнародний бізнес

·347 слівредакція
Львівський студент, який захопився дирижаблями, побудував на цьому міжнародний бізнес

Ігор Пастернак зацікавився дирижаблями ще підлітком, а згодом перетворив дитяче захоплення на компанію, що проєктує літальні апарати легші за повітря.

Народився Ігор Пастернак у 1964 році в Казахській РСР, але виріс у Львові. Там же навчався у Львівському політехнічному інституті за спеціальністю, пов'язаною з цивільним будівництвом, і завершив навчання у 1987 році.

Інтерес до дирижаблів, за його власними спогадами, з'явився ще в підлітковому віці — приблизно у 14 років. Ще студентом у Львові він створив конструкторське бюро, яке займалося проєктуванням аеростатів. Перші спроби були далекими від нинішніх гігантських машин — ішлося про прості конструкції та аеростати.

Після навчання Пастернак не полишив роботу над літальними апаратами. У середині 1980-х він заснував компанію Aeros, яка виготовляла аеростати й дирижаблі — зокрема для реклами та метеорологічних завдань. Бізнес поступово вийшов за межі України: на початку 1990-х Пастернак переїхав до США, а згодом заснував Worldwide Aeros Corp. Компанія розташувалася в Каліфорнії й зосередилася на розробці апаратів легших за повітря.

Один із найвідоміших його проєктів — Aeroscraft, гібридний літальний апарат, що поєднує аеростатичну та аеродинамічну підйомну силу. Частину підйому забезпечує гелій, частину — форма апарата та його рух у повітрі. Ідея полягає у створенні великого повітряного транспорту, здатного перевозити значні вантажі та працювати без традиційної злітно-посадкової інфраструктури. Пастернак також розробляв систему керування плавучістю, яка має розв'язати одну з головних проблем вантажних дирижаблів: після розвантаження апарат стає легшим і потребує іншого способу контролю підйомної сили.

Для Пастернака це не просто бізнес, а ідея, до якої він прийшов ще в юності. За роки роботи його компанія створила десятки літальних апаратів легших за повітря, а окремі моделі отримували сертифікацію авіаційних регуляторів. Так історія львівського студента перетворилася на багаторічний інженерний проєкт і міжнародний бізнес — із повітряними машинами, чиє застосування виходить далеко за межі звичних уявлень про дирижаблі.

Читайте також