58 голосів демократів за санкції: що стоїть за рішенням Конгресу США
У ніч на 17 вересня Палата представників США ухвалила закон Грема–Блюменталя про вторинні санкції проти покупців російської та іранської нафти. Вирішальними стали 58 голосів демократів — і це набагато менше, ніж ще кілька років тому.
Законопроєкт, який передбачає митні ставки для країн, що споживають російську та іранську нафту, пройшов завдяки підтримці 58 представників від Демократичної партії. Президент України подякував конгресменам, сенаторам і лідерам Конгресу за підтримку ініціативи.
Однак цифри красномовніші за подяки. У 2022–2025 роках демократи давали понад 200 голосів за законодавчі ініціативи щодо інтересів України. Тепер маємо лише чверть колишньої підтримки. А проміжні вибори можуть розмити проукраїнські настрої на Капітолійському пагорбі ще більше.
Показовий сигнал — 42 конгресмени-демократи з українського кокусу (у ньому загалом 73 демократи) проголосували проти. Це представники Каліфорнії, Іллінойсу, Пенсильванії та Меріленду, де губернатори-демократи готуються боротися за номінацію на президентських виборах 2028 року. Голосувати за закони адміністрації Трампа їм зовсім невигідно.
Хто ж тоді підтримав санкції? Частина демократів працює у впливових комітетах — з асигнувань, збройних сил, закордонних справ, нацбезпеки, розвідки та стратегічного суперництва з КНР. Доступ до чутливої інформації про перебіг війни, співпрацю росії з КНДР, Іраном і Китаєм дав їм змогу оцінити наслідки затягування конфліктів для самої Америки.
Не менш важливим стало членство в Українському кокусі: 31 представник, який регулярно отримував інформацію про події в Україні та зустрічався з ветеранами й волонтерами, підтримав закон. Щонайменше 8 голосів додала «Коаліція блакитного собаки», для якої підтримка України та Ізраїлю — це національний інтерес США. А ще — демократи з округів біля великих військових баз, де голоси родин військових важать особливо: санкції проти ворогів означають менше ризику для їхніх близьких.
Додали голосів і округи з потужною єврейською меншиною та вихідцями зі Східної Європи — щонайменше 9 представників, переважно з Нью-Йорка, Массачусетса та Мічигану. Серед них і голова Українського кокусу Марсі Каптур. Свою роль зіграла й давня дружба-суперництво конгресмена з Південної Кароліни Джеймса Кліберна із сенатором Ліндсі Гремом.
Отже, результат голосування невипадковий: він тримається на професійності комітетських працівників, настроях виборців і доступі до розвідданих. Та водночас він показав, що для більшості Демпартії довгострокові інтереси США в Європі, а тим паче виживання України, вже не є життєво важливими. Проти закону голосували очільники партії та популярні політики на кшталт Александрії Окассіо-Кортес і Ро Ганни, які готуватимуться до виборів 2028 року.
Для України це означає просту річ: час робити кроки, поки двопартійна підтримка ще не втрачена остаточно.
