Фінляндія росте на 700 гектарів щороку: чому нова земля не дістається власникам

Західне узбережжя Фінляндії повільно, але невпинно піднімається — земля тут досі «відходить» від ваги давнього льодовика. І хоча суша прибуває, її власники зовсім не ті, кого можна було б очікувати.
Ще під час останнього льодовикового періоду скандинавський крижаний щит своєю вагою втиснув землю в деяких районах регіону більш ніж на 500 метрів. Коли лід відступив понад 10 000 років тому, кора почала повільно вирівнюватися — і цей процес триває досі.
Найпомітніше це в районі Кваркена: за даними Фінського національного земельного управління, земля там піднімається майже на сантиметр за рік. На південному сході країни темпи скромніші — менше трьох міліметрів щороку. За оцінками NASA, у Ботнічній затоці щорічно з-під води виходить близько 700 гектарів нової землі.
У Фінляндії таку територію називають vesijättö — ділянка, що утворилася внаслідок відступу води. Здавалося б, вона мала б автоматично відійти тому, чий будинок стоїть найближче. Але ні: у багатьох випадках право власності залишається за тим, кому належала територія, покрита водою. Тож новоутворена земля нерідко опиняється у спільній власності кількох людей, а реєстр нерухомості при цьому не змінюється.
Власники прибережних котеджів, які через відступ води опинилися далеко від берега, можуть подати заявку на викуп нової ділянки. Оформлення зазвичай коштує приблизно 2000–3000 євро — і це без компенсації колишньому землевласнику та податків.
Проблема, до речі, зовсім не нова. У документах зі шведського Естхаммара є скарги, датовані 1491 роком: через відступаючу берегову лінію стара гавань міста стала непридатною для використання.







