Федоров чи Буданов: хто насправді претендував на керівництво ОП
Коли Андрій Єрмак залишив посаду голови Офісу президента, у Зеленського було двоє основних кандидатів на його місце — Кирило Буданов і Михайло Федоров.
У підсумку вибір упав на тодішнього очільника ГУР Кирила Буданова. А от віцепрем'єр-міністр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, як випливає з оприлюднених деталей, надто буквально сприйняв слово «перезавантаження».
За словами співрозмовника з близького оточення президента, Федоров приніс Зеленському один список реформ ОП, у якому було зібрано все те, від чого в Офісі роками відхрещувалися. Саме тому його в результаті скерували в Міноборони. Там же, зазначає джерело, у нього єдиного була власна візія війни.
Ця візія не обмежувалася безпілотниками та цифровізацією. Вона сягала й закупівель, і кадрових призначень, і зрештою військового командування.
Перші місяці на новій посаді для Федорова минули як продовження кредиту довіри від президента. Соціологи, зокрема, зауважують: першу хвилю негативу після «Міндічґейту» Зеленський пережив багато в чому завдяки тому, що поруч опинилися фігури з високою суспільною підтримкою — насамперед Буданов і Федоров. Люди схильні були довіряти не стільки президенту, скільки тим, кому вже довіряли.
Окремо Федоров розповідав, що у червні 2026 року пропонував главі держави провести в Україні вибори. Зеленський цю ідею відкинув, побоюючись конкуренції з боку посла у Великій Британії Валерія Залужного.
Читайте також
