Порожні двори й собаки, що чекають: що робити з твариною під час евакуації

Порожні вулиці. Замкнені оселі. Розтрощені двори. І собаки, що не зрушують з місця біля воріт, бо чекають на своїх людей. До цього видовища неможливо звикнути, скільки б таких виїздів не було за плечима.

Коти залишаються у дворах, підвалах, у самих будинках. У селах — кози, корови, коні. Людей уже немає, а тварини лишилися. І тут не йдеться про те, щоб когось засуджувати: евакуація буває такою, що на рішення є лічені години. Треба вивезти дітей, батьків, документи. Немає автівки. Перевізник відмовляється брати великого собаку. А коня чи корову в машину просто не заведеш.

Буває й інше: людина до останнього впевнена, що їде на два дні й незабаром повернеться. Та дороги закриваються, обстріли посилюються, населений пункт опиняється в зоні бойових дій — і ті два дні розтягуються на місяці.

Тож говорити варто не про те, хто винен. Важливіше — що зробити заздалегідь, поки не стало пізно. Підготувати план для тварини ще до того, як виникне потреба виїжджати: домовитися про перевізника, зібрати документи й переноску, мати контакти людей, які зможуть забрати улюбленця, якщо ви самі не встигнете.