Естонія готова закрити кордон з Росією у разі мобілізації

За словами Міхала, Естонія постійно відстежує ситуацію в країні-агресорі, а Департамент поліції та прикордонної охорони разом із міністром внутрішніх справ уже поінформовані про алгоритм дій.

«Залежно від оцінки загрози вживаються різні кроки. Кордон можна закрити й одразу, як ми вже робили в тих випадках, коли на прикордонних пунктах відбувалися якісь заворушення. Департамент поліції та прикордонної охорони і міністр внутрішніх справ про це знають, і ми маємо можливість дуже швидко закрити прикордонні пункти. Оскільки мобілізація може змінити оцінку загрози, ми вживатимемо відповідних заходів залежно від того, чи буде її оголошено і в якій формі. Під час ухвалення рішень, що стосуються кордону, завжди діє принцип взаємності», — розповів прем'єр.

Він нагадав, що вже сьогодні час роботи прикордонних пунктів скорочено, а також запроваджено повний митний контроль. «Те, що в Росії справи дуже погані, ні для кого не новина. В економіці у них немає жодного здорового місця, щомісяця 30 000–40 000 чоловіків гинуть чи зазнають поранень. Якогось моменту їм доведеться зробити кроки, щоб продовжувати війну, і країни НАТО та Європейського союзу мають бути готовими до цих кроків і відповідним чином формулювати свої заяви. Саме це ми обговорювали. Робота над деталями та конкретними заходами лежить на установах, і в потрібний момент цю інформацію також буде доведено до громадськості», — сказав Міхал.

Міністр закордонних справ Маргус Цахкн додав, що в цих приготуваннях немає нічого таємного — стежити за зростанням внутрішньої напруги в Росії мають усі країни Європи. «Всі розуміють, що, якщо, наприклад, буде оголошено тотальну примусову мобілізацію в певній віковій групі, це значно посилить внутрішню напруженість у Росії. Це наша звичайна робота: ми повинні передбачати різні рішення, оцінювати картину загроз і бути готовими. Як сказав прем'єр-міністр, наприклад, рішення про закриття кордону в залежності від оцінки загрози», — наголосив він.

За словами Цахкна, загроза мобілізації — проблема значно ширша, ніж для однієї Естонії. «Чесно кажучи, я вважаю, що Естонія набагато краще готова до можливих загроз або напруженості, ніж решта Європи. Те, що ми обговорювали і чим Естонія займається також у рамках співпраці Північних і Балтійських країн і у всій Європі, — це той факт, що минулого року Шенгенська зона видала 650 000 віз. безумовно, може посилитися. В Естонії у нас із цим проблеми немає, оскільки ми і так не впускаємо цих людей», — зазначив міністр.