Дніпрові пороги: таємниці Ненаситця розкривають у саду на Дніпропетровщині

Авторський сад Світлани Кульбашної у Військовому став не лише місцем для прогулянок серед квітів і соснового гаю, а й осередком історії. Тут діє мистецька резиденція «На порозі», що знайомить відвідувачів із геологією, добою козацтва та культурною спадщиною Придніпров'я.

Саме біля цього села колись вирував Ненаситецький поріг — найбільший серед усіх. За переказами, його бурхливі води вкривалися білою піною, схожою на сиву бороду старого діда, тож козаки прозвали його Дідом. Інша назва — Ревучий — походить від гуркоту, який було чути за десятки кілометрів.

«Дніпрові пороги — це уламки українського кристалічного щита. Коли мільярди років тому розійшлася тектонічна плита, разом із нею розколовся і кристалічний щит. Його уламки стали порогами. Біля нас знаходився найбільший із них — Ненаситецький поріг. Виходи скельних порід простягалися майже на півтора кілометра й повністю перетинали Дніпро», — розповідає власниця саду.

Історик Дмитро Яворницький у своїй книзі «Дніпрові пороги» писав, що шум води було чутно на сорок верст навколо, а водяний пил здіймався майже на вісімдесят метрів. «Біля порога було важко навіть дихати», — цитує дослідниця.

Сьогодні це місце приваблює не лише любителів природи. Гості гуляють лісовими стежками, відвідують концерти та мистецькі події, а ще відкривають для себе історію порогів, які назавжди лишили слід у культурній пам'яті України.