У ДНК людей знайшли сліди двох невідомих стародавніх популяцій
Генетики виявили в геномах сучасних людей сліди двох раніше невідомих вимерлих груп. Одна з них залишила свою ДНК усім Homo sapiens, інша — жителям Океанії, і її вік сягає майже 2 мільйонів років.
Еволюція людства виявилася ще заплутанішою, ніж вважалося. Дослідники, проаналізувавши понад 500 повних геномів людей із різних куточків світу, знайшли сліди двох «примарних» популяцій, які схрещувалися з нашими предками. Це відкриття показує, що Homo sapiens не розвивалися ізольовано, а постійно контактували з іншими людськими групами.
Науковці давно знали про схрещування з неандертальцями та денисівцями — їхня ДНК досі живе в нас. Але знайти сліди давніших груп складно: стародавній генетичний матеріал погано зберігається в теплих і вологих регіонах, як-от Африка чи Південна Азія. Тому вчені пішли іншим шляхом — вони шукали давню спадщину безпосередньо в геномах сучасних людей, будуючи генеалогічні дерева для різних ділянок ДНК.
Перша невідома популяція залишила сліди в ДНК усіх сучасних людей. Ймовірно, її представники схрещувалися з предками Homo sapiens в Африці понад 50 тисяч років тому, ще до великої міграції з континенту. Від них ми успадкували близько 0,5–1% геному — порівнянно з неандертальською спадщиною. Дослідники припускають, що ця група відокремилася від наших предків близько 800 тисяч років тому, можливо, це були Homo heidelbergensis.
Друга лінія виявилася значно давнішою — вона розділилася з нашими предками приблизно 1,8 мільйона років тому. Її сліди знайшли в геномах жителів Океанії, хоча частка цієї ДНК крихітна — у середньому 0,002%. Цікаво, що ці фрагменти розташовані всередині ділянок денисівського походження. Схоже, давня популяція спочатку схрещувалася з предками денисівців, а ті вже передали цю спадщину Homo sapiens. Науковці припускають, що джерелом могло бути Homo erectus, але підтверджень поки бракує.
Ці давні фрагменти ДНК розкидані по всьому геному, особливо в ділянках, відповідальних за імунітет та обмін речовин. Це може свідчити, що схрещування допомагало нашим предкам адаптуватися до нових хвороб і умов. Дослідники планують продовжити пошуки інших «примарних» ліній, зокрема в Африці та Південній Азії, і застосувати новий метод до інших видів.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- У Запоріжжі повітря забруднене фенолом і формальдегідом: що відомо
- «Бути воїном — означає жити вічно»: у Харкові вшанували полеглих захисників
- Для прокурора з ОГП просять 200 млн грн застави
- У Непалі через повені зникли безвісти 56 українців — МЗС
- Угорщина закрила справу "Золотого конвою": гроші та золото були законними






