«Детектор медіа» святкує 25 років: колеги розповіли, за що його цінують
Виданню, яке чверть століття стежить за українськими медіа, виповнюється 25 років. З цієї нагоди редакція попросила відомих читачів поділитися думками про неї самої.
«Детектор медіа» (раніше «Телекритика») у вересні відзначає першу чверть сторіччя. Замість того щоб самій оцінювати медіаринок, редакція вирішила запитати про себе в тих, хто читає її роками. Відповіді публікують протягом усього місяця на сайті та в соцмережах.
Голова правління ГО «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт каже, що за 25 років «ДМ» привчив медіаспільноту до думки: за нею хтось стежить. Не в поганому сенсі, а в тому, що є інституція, яка щодня фіксує джинсу, порушення стандартів чи маніпуляцію під виглядом новини. Він пам'ятає появу «Телекритики» у 2001-му як своєчасну відповідь на стан медіа, а під час Помаранчевої революції видання стало одним із майданчиків, де журналісти відкрито заявляли, що більше не працюватимуть за темниками.
Директорка BBC Media Action у країнах Східної Європи і Центральної Азії Ольга Сєдова називає «ДМ» одним із ключових медіааналітичних видань не лише для України, а й для всього регіону. На її думку, матеріали «Детектора» завжди були своєрідним індикатором стану свободи слова та демократичних процесів. Як приклад реального впливу вона згадує реформу Суспільного мовлення: ідею просували ще з часів Помаранчевої революції, політикум не був готовий віддати контрольоване державне мовлення, але команда наполегливо повертала тему в дискусію, і після Революції гідності суспільний мовник нарешті з'явився.
Віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури Тетяна Бережна описує видання трьома словами: принциповий, прискіпливий, професійний. Вона розповідає, що коли у сфері культури чи медіа виникає чутлива тема і міністерство хоче пояснити свою позицію, редакція готова надати майданчик. А критику сприймає як частину роботи: після матеріалу про «Тисячовесну» в Івано-Франківську команда збирає висновки й готує рішення, щоб наступний конкурс був сильнішим.
Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко додає до активу «ДМ» участь у створенні проєвропейського законодавства медіасфери, формування пакета журналістських стандартів, а також реформування державної та місцевої друкованої преси. Він пригадує 2002 рік, коли очолив УНІАН і саме розпочалася історія з темниками: матеріал «Телекритики» йому переслав Вчитель Ігор Лубченко з приписом «Ти з нами чи проти?». Згодом одну з перших премій НСЖУ імені Лубченка у 2013 році він вручав Наталії Лигачовій.
Спеціальна кореспондентка ТСН Наталя Нагорна згадує кумедну історію, як про неї написали в «Дусі» через матеріал «Чому Андрій Данилевич ― котик?», і за це їй потім дорікали. Вона каже, що читала звіти про стандарти, які писав її тренер Ігор Куляс, і їй було важливо бачити його відгуки на власні сюжети. А через 25 років хоче просто відкрити «ДМ» і прочитати, що видання досі пише про українські медіа українською.
Кінорежисер Роман Балаян запам'ятав критичне, але не зле ставлення «ДМ» до деяких телепередач, яке називає уроком ввічливості та докором за непрофесіоналізм. Він подякував виданню та особисто Наталії Лигачовій за працю й контроль у медійному просторі.
