Британців просять зробити запаси води й консервів: чи готова Європа до війни

Про це пише журналіст Аллан Літтл у матеріалі для BBC.

Американський науковець Ендрю Міхта вважає, що Британія та ще низка європейських країн психологічно не готові до війни. Серед причин він називає недостатньо відверту комунікацію влади із суспільством щодо реальних загроз.

«Немає готовності до того, що відбувається, тому що політичні еліти не звертаються до своєї громадськості в такий спосіб, щоб чесно заявити про серйозність ситуації», – каже Міхта.

За його словами, що ближче країна до Росії, то уважніше її населення ставиться до потенційної загрози й то краще підготовлене психологічно. Приклад такої готовності – Швеція. Там діє часткова військова служба: випускники шкіл реєструються для можливого проходження служби, далі Збройні сили відбирають кандидатів. Вони проходять до 15 місяців підготовки, після чого потрапляють до резерву.

Багато європейських країн вивчають і досвід Фінляндії. Там загальний військовий обов'язок поширюється на чоловіків, а жінки можуть вступати на службу добровільно. Після завершення служби громадяни стають резервістами.

«Ми об'єднуємо все суспільство на підтримку збройних сил. У кожної лікарні є свої завдання в разі кризи. У кожного агентства водопостачання – теж. І, що цікаво, сьогодні організаціями, які користуються найбільшою довірою серед населення у Фінляндії, є збройні сили, сили оборони й поліція. У більшості країн ситуація інша», – розповів генерал у відставці, колишній секретар міністерства оборони Фінляндії Арто Раті.

Фінські збройні сили щороку проводять курси для депутатів, урядовців, керівників приватних і комунальних підприємств, медиків та представників церков, аби готувати їх до дій у кризових ситуаціях.

Порівняння показове. У Фінляндії з 5,5 млн населення армія налічує 23 тисячі військових, але країна має підготовлений резерв приблизно з 1 млн осіб і здатна швидко мобілізувати 280 тисяч резервістів. У Британії з населенням близько 66 млн армія становить 70 тисяч. На оборону 2025 року Фінляндія спрямувала 2,5% ВВП, Британія – 2,3%.

Генерал Річард Ширрефф переконаний, що армія чисельністю 70 тисяч «просто не впорається з тією війною, з якою доведеться зіткнутися».