Британська віза самотужки: скільки коштує та як пройти процес без агентства

Усе починається з анкети на офіційному сайті — об'ємної настільки, що на її заповнення може піти кілька годин. Там потрібно вказати дати поїздки та місце проживання у Великій Британії, дані про роботу й доходи, попередні подорожі, а також те, хто фінансує поїздку — сам заявник чи, скажімо, мама.

За словами авторки, під час розгляду заяви важливо переконливо пояснити три речі: навіщо людина їде, чи має вона кошти на цю подорож і що пов'язує її з країною після повернення. Серед таких обставин — робота, навчання чи сім'я.

Далі — сплата візового збору й запис до візового центру, після чого документи завантажують онлайн. Їхній перелік залежить від конкретної ситуації, а папери не англійською обов'язково подавати з офіційним перекладом.

Потім — особистий візит на біометрію за попереднім записом. Брати з собою товсту папку з усіма документами не обов'язково, достатньо потрібних підтверджень і роздрукованого запису. У візовому центрі заявника фотографують, сканують відбитки пальців і беруть підпис.

Коли авторка проходила цю процедуру, паспорт у неї залишили у візовому центрі — потім його можна було забрати самому або замовити платну кур'єрську доставку. Але з липня 2026 року Велика Британія перейшла на електронні візи, тож залишати паспорт для вклеювання більше не потрібно. Відповідно, немає й необхідності вдруге їхати до Києва, щоб його забрати.

Найдорожчою статтею витрат виявився візовий збір: на момент подачі він становив 7400 гривень за стандартну візу на шість місяців. Важливий нюанс — у разі відмови ці гроші не повертають. Ще близько 3000 гривень пішло на переклад документів, а дорога до Києва на біометрію обійшлася приблизно у 800 гривень. Сам запис був безкоштовним. У підсумку самостійне оформлення коштувало близько 11 200 гривень.