Птах, схожий на папугу: як в Україні живуть бджолоїдки

Її пір'я переливається зеленими, жовтими, блакитними та рудими барвами. У бджолоїдки, яку ще називають щуркою європейською, бірюзовий низ, жовте горло, каштанова спина, чорна «маска» через око і тонкий вигнутий дзьоб. Завдяки цьому її важко не помітити.

«Дуже фотогенічний птах. Часто потрапляє в об'єктиви спостерігачів. Але особливо цікаво спостерігати які віражі, кульбіти та піруети він робіть в погоні за здобиччю. Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster). Броварський р-н, Київська обл., 13.09.26», — розповіли про одну з таких зустрічей у групі «Птахи України».

Шукати цього птаха варто на відкритих сонячних місцях: біля урвистих берегів річок, у ярах, балках, на піщаних чи глинистих схилах, поблизу кар'єрів, пасовищ, полів і луків. Йому потрібні лише дві речі — місце для нори та багато великих літаючих комах. Тому бджолоїдка тримається там, де є сухі схили, водойми поряд і теплі відкриті простори. В Україні вона гніздиться майже по всій території, крім гірських районів, а під час міграції може траплятися ще ширше. Новачкам найлегше побачити її не в густому лісі, а на відкритій місцевості — часто птахи сидять на дротах, сухих гілках або кущах і час від часу зриваються за здобиччю.

У поведінці бджолоїдок чимало цікавого. Самець під час залицяння приносить самці велику комаху — своєрідний подарунок перед спарюванням. Буває, що біля гнізда з'являються помічники: молоді або дорослі птахи без пари допомагають іншим вигодовувати пташенят, а в дослідженнях описували навіть допомогу з насиджуванням і обігрівом малят. Однорічні самці частіше гніздяться ближче до своїх братів, ніж до випадкових птахів із тієї ж колонії, — тож колонія скидається на велике «сусідство родичів».

Гніздову нору бджолоїдка в багатьох джерелах описана як така, що рис щороку заново. Робота важка, зате свіжа нора може бути безпечнішою для кладки. Як і деякі інші птахи, вона формує пелетки — грудочки з твердих частин здобичі, наприклад хітинових оболонок, які вивчають науковці. А розрізнити самця й самку інколи вдається за крилом: у самця каштанова пляма в середній частині зазвичай помітніша, у самки вона менша або майже непомітна.

Бджолоїдка непогано пристосовується до змінених людиною місць. У деяких регіонах Європи вона заселяє колишні кар'єри та відкриті схили після промислових робіт. Наприклад, у Саксонії-Ангальт кількість пар зросла з 30 у 2003 році до близько 1000 у 2018 році.