Базовий капітал у добу ШІ: як громадянам стати співвласниками економіки

Ідея проста: замість того щоб просто роздавати гроші через податки, суспільство отримує частку в компаніях, які заробляють на ШІ. Це не лише дивіденди, а й право голосу в управлінні. Такий підхід обговорюють від Берні Сандерса до Сема Альтмана, і навіть адміністрація Трампа вивчає цю можливість.

Найсміливіша пропозиція — американський суверенний фонд ШІ. Сандерс хоче одноразово вилучити 50% акцій найбільших ШІ-компаній у суспільний фонд. За оцінками, це могло б приносити американцям близько $1000 щороку. Але є нюанс: багато таких компаній поки що збиткові, тож фонд ризикує продавати акції, щоб виплачувати дивіденди, і це може вдарити по всьому ринку.

Успішні приклади вже існують. Норвезький нафтовий фонд накопичив близько $2 трлн — це приблизно $350–380 тисяч на кожного жителя. Аляска виплачує дивіденди мешканцям із 1982 року, і у 2025-му сума становила $1000. Це не чисті моделі базового капіталу, але вони доводять: суспільні фонди працюють.

Для України це не абстрактна теорія. Під час відбудови варто подумати, чи отримають громадяни частку в зростанні економіки, а не лише роботу. Особливо це стосується ветеранів — інвестиційні рахунки або участь у фондах відбудови могли б дати їм статус співвласників відновлення. Автоматизація в Україні йде повільніше, але хвиля дійде й сюди: під загрозою офісна праця, аналітика, обслуговування клієнтів.

Головна думка: якщо ШІ стає джерелом зростання, громадяни мають бути не лише глядачами, а й акціонерами. Інакше вигоди зосередяться у вузького кола власників технологій.