Антиукраїнські настрої у Польщі: аналітик пояснив, хто і навіщо ними грає

3 серпня 2026, 17:59 ·584 слівредакція

Польські політики дедалі частіше використовують антиукраїнську риторику у боротьбі за виборців. Керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок розповів, чому це небезпечно для обох країн та як Україні відповідати.

Антиукраїнські настрої у Польщі — це не випадкові спалахи, а системний інструмент політичних кампаній. Таку думку висловив Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики «Вежа». За його словами, на цій риториці грають не лише консерватори з «Права і справедливості», а й партія Дональда Туска.

Небезпека цих настроїв — у тому, що вони впливають не тільки на українців, які живуть у Польщі, а й на саме польське суспільство. Втім, як показує нещодавній інцидент з українським юнаком у приміському потязі, поляки не одностайні: частина з них відкрито виступає проти цькування українців і готова захищати їх.

Особливе занепокоєння аналітика викликала заява польського прем'єра, який назвав підтримку України «непопулярною думкою». Клочок наголошує: коли високопосадовець так говорить, він фактично легалізує антиукраїнську тезу у суспільстві. Це переводить агресивні настрої з радикального середовища у звичайну політичну дискусію.

Історичні суперечки, які використовують для спекуляцій, не варто списувати лише на вплив Угорщини чи зовнішні маніпуляції. На думку експерта, корінь — у складних сторінках спільної історії, які легко підіймають ультраправі. Розмова про минуле має бути двосторонньою: поряд із болючими для поляків подіями слід говорити і про переслідування українців на Волині, Львівщині, знищення їхніх храмів.

Поки ці теми не візьмуть у роботу фахові історики на міжурядовому та міжпарламентському рівнях, зрушень не буде. Зараз, за словами Клочка, системної співпраці між країнами немає, а історичне питання залишається зручною картою для політиків.

Українська сторона, натомість, часто не представляє власну позицію достатньо чітко. Аналітик звернув увагу, що деякі українські проєкти у Польщі фактично підтримують місцеву риторику. Через це діалог виходить незбалансованим, а антиукраїнські настрої приносять польським політикам дивіденди. Щоб змінити ситуацію, Україні потрібно послідовніше доносити свій погляд, а не покладатися на поодинокі публічні дискусії.