Аміак: як розпізнати небезпеку та врятуватися при витоку

Аміак — це безбарвний газ із різким запахом, який навіть у малих дозах подразнює слизові. Він легший за повітря, тому зазвичай піднімається вгору, але в закритих приміщеннях чи низинах може накопичуватися до небезпечних концентрацій. Особливо вразливі до нього діти, літні люди та пацієнти з астмою чи ХОЗЛ — у них навіть помірний вплив здатен викликати бронхоспазм.

При контакті з водою аміак утворює отруйну видиму хмару пари. Він бурхливо реагує з кислотами, окиснювачами та металами, а при нагріванні виділяє токсичні оксиди азоту. З повітрям утворює вибухонебезпечну суміш: нижня межа займистості — 15%, верхня — 28%. Контейнери з аміаком можуть вибухнути при нагріванні.

Перші ознаки отруєння: різкий кашель, сльозотеча, різь в очах, утруднене дихання, запаморочення. Якщо відчули запах аміаку — негайно залиште зону, рухаючись перпендикулярно до напрямку вітру. За можливості надягніть протигаз із фільтром марки КД або змочену водою чи 2% розчином лимонної кислоти тканину. У приміщенні щільно зачиніть вікна, двері та вентиляцію, завісьте щілини мокрими ганчірками.

Якщо хтось постраждав, виведіть його на свіже повітря, забезпечте спокій і напівсидяче положення. Промийте очі, шкіру та слизові великою кількістю води або 2% розчином борної кислоти — не менше 15 хвилин. При подразненні очей закапайте 2–3 краплі 30% сульфацилу натрію. Ніс обережно змастіть оливковою або вазеліновою олією. Для полегшення дихання можна використати теплу парову інгаляцію або небулайзер із фізрозчином.

Уражену шкіру промийте водою, а за відсутності ран накладіть компрес із 5% розчином оцтової або лимонної кислоти. Важливо: навіть якщо симптоми швидко минули, обов'язково зверніться до лікаря — ускладнення можуть проявитися через 18–24 години. Також пам'ятайте: після тривалого впливу здатність відчувати запах аміаку знижується, тому відсутність запаху не означає безпеку.