Дешеві агропелети: економія на опаленні, яка може дорого обійтися

Агропелети роблять із того, що залишається після збору врожаю: соломи, лушпиння соняшнику, сіна, ріпаку та інших рослинних відходів. Сировину сушать, подрібнюють і пресують у гранули. Зовні вони майже не відрізняються від звичних деревних пелет, але склад у них інший — більше мінералів, зокрема калію, кремнію та хлору.

За теплотворністю агропелети поступаються деревним: 14–17 МДж/кг проти вищих показників у деревного палива. Але головна проблема не в цьому, а в золі. Якщо якісні деревні пелети дають до 0,7% залишку, то агропелети — кілька відсотків. Це означає частіше чищення котла, а іноді й тверді спечені залишки, які заважають роботі пальника.

Виграють агропелети ціною — особливо там, де поруч є сільськогосподарська сировина. Для фермерів це ще й спосіб використати власні відходи та менше залежати від сторонніх постачальників палива.

Але не кожен пелетний котел «зрозуміє» таке паливо. Через велику кількість золи та мінералів обладнанню може знадобитися спеціальний пальник, інші налаштування й частіше очищення. До того ж хлор у складі пелет здатен прискорювати корозію металевих деталей. Дехто пробує палити сумішшю деревних і агропелет, проте підходить вона теж не для всіх систем.

Тож низька ціна за тонну ще не означає менших витрат загалом. Рахувати треба все: витрати палива, обсяг золи, частоту чищення та обслуговування котла. Агропелети можуть бути справді вигідними, якщо вони помітно дешевші за деревні й сумісні з вашим обладнанням. Перед переходом варто уважно перевірити характеристики палива та рекомендації виробника котла.