АдН іде на Берлін: що змінить виборчий прорив у столиці

Опитування, проведене на замовлення порталу Nius Юліана Райхельта, поставило АдН на перше місце в Берліні з 19% підтримки. ХДС і «Ліві» отримали по 18%, «Зелені» — 16%, СДПН — 13%. Утім, інші соцопитування дають іншу картину: за даними Infratest dimap на замовлення RBB, лідирують «Ліві» з 22%, далі ХДС (20%), «Зелені» (17%), а АдН лише четверта з 16%.

Стійкого лідерства АдН у столиці немає, але тенденція очевидна: з лютого 2023 року партія зросла з 9,1% до стабільних 16–19%. Тоді як ХДС впала з 28,2% до 18–19%, а СДПН — з 18,4% до 12–13%. Правоцентристська більшість, яка виграла місто три роки тому, розсипалася, і тепер чотири партії йдуть впритул у коридорі 16–20%.

Цікаво, що зростання АдН не пояснюється лише «східною травмою». На виборах до Бундестагу в лютому 2025-го партія отримала 15,2% у Берліні, але в західних округах Райнікендорф (17,4%) і Шпандау-Шарлоттенбург-Норд (19,1%) набрала більше, ніж у східному Панкові (15,7%). Лінія розлому проходить по зовнішньому поясу з панельними масивами, промзонами та дешевим житлом — однаково в Марцані, Шпандау і Райнікендорфі.

Берлін уже демонструє, як працює брандмауер на нижньому рівні. У Марцані-Гельсдорфі та Ліхтенберзі АдН має арифметичне право на посади районних радників, але її кандидатів системно блокують, і посади лишаються вакантними. Якщо партія отримає 17–19% на рівні міста, ця конструкція масштабується на всю столицю.

Для України ключове — наслідки для Бундесрату. Тристороння коаліція з внутрішніми суперечностями утримуватиметься під час голосувань, а утримання в Бундесраті рахується як «проти». Це впливає на рішення щодо допомоги Києву, зокрема на переведення українців із Bürgergeld на виплати для шукачів притулку, що економить федеральному бюджету близько 1,1 млрд євро.

Наступний німецький електоральний цикл 2029–2030 років збігається з фінальним етапом переговорів про вступ України до ЄС. АдН прямо виступає проти розширення ЄС у бік України, а її представники їздять на Петербурзький форум попри рекомендації МЗС. Рішення, які визначать, чи закриє Україна переговорні розділи до 2030 року, ухвалюватимуть люди, чий політичний простір формується, зокрема, на таких виборах, як берлінські 20 вересня.