92% читачів незалежних білоруських медіа не підтримують війну — Білохвостик

Про це вона сказала під час дискусійної панелі 5-го Білорусько-українського форуму Острозьких. За її словами, йдеться саме про лояльну аудиторію, яка щодня залишається з редакціями.

«Ми говоримо саме про лояльну аудиторію, яка щодня з нами: 92% не підтримують війну, не підтримують агресію. Для нас принципово, щоб в Україні це знали», – наголосила Білохвостик.

Вона нагадала, що вже до лютого 2022 року майже весь сектор незалежних білоруських медіа працював поза межами Білорусі. Йдеться про понад 35 редакцій та приблизно 700–800 журналістів. У самій країні залишилися лише поодинокі незалежні журналісти, які працюють підпільно.

Першою країною, куди після початку повномасштабного вторгнення переїжджали багато білоруських редакцій, була Україна, зокрема Київ. Згодом через безпекові ризики значна частина медіа перебралася до Польщі та Литви.

За словами Білохвостик, незалежні білоруські медіа сьогодні мають справу з двома рівнями репресій з боку режиму Лукашенка. Спершу публікації можуть визнати «екстремістськими матеріалами» — це створює ризики адміністративної відповідальності для читачів і коментаторів. Далі редакцію можуть визнати «екстремістським формуванням», а це вже кримінальна відповідальність.

Попри це, незалежні медіа зберігають чималу аудиторію в Білорусі — загалом близько 1,5 мільйона людей, які отримують інформацію через YouTube, Instagram, сайти та інші платформи. Через репресії редакції не можуть повноцінно працювати всередині країни та часто не мають змоги відряджати туди власних кореспондентів або брати інтерв'ю в місцевих експертів.

«Для людини, яка перебуває в Білорусі, інтерв'ю незалежному медіа може одразу означати співпрацю з екстремістським формуванням. У нас уже є публічні особи, які саме за інтерв'ю відсиділи по п'ять років. А є ті, хто ще сидить», – сказала Білохвостик.

Водночас білоруська аудиторія продовжує взаємодіяти з незалежними редакціями, зокрема через спеціальні Telegram-чати.