8 тисяч справ: як Україна документує викрадення цивільних

Під час Українського тижня міжнародного кримінального правосуддя відбувся Правозахисний клуб, де презентували аналітичне дослідження про незаконне позбавлення волі українців та іноземців окупаційними силами РФ. Над матеріалом працювала експертна група «Сова» спільно з Центром громадянських свобод, проєктом «Архів війни», німецькою організацією Austausch e.V. та незалежними фахівцями.

Моніторинг охопив понад 8 тисяч задокументованих випадків викрадення цивільних у 2022–2025 роках. Співавтор дослідження Михайло Савва наголосив: «Це не просто оцінка кількості людей — це докази». За його словами, зібрані матеріали можуть стати підставою для звернень до Міжнародної комісії зі встановлення фактів та Міжнародного суду ООН щодо порушення Росією Конвенції проти катувань.

Окрему увагу приділили людям у статусі incommunicado — найбільшій групі серед позбавлених волі українців. Представниця «Архіву війни» Ірина Павловська розповіла про інструмент «Missing People», який зіставляє дані правозахисників, держорганів та відкритих джерел і допомагає в розслідуваннях. Старша менеджерка Центру громадянських свобод Наталія Ящук зізналася: найбільше вражає віковий діапазон ув’язнених — від 18 до 88 років.

Дослідження вже дало практичні результати: цьогоріч Європарламент, спираючись на його докази, включив до резолюції заклик до санкцій проти російських держорганів, причетних до незаконного позбавлення волі. Учасники дискусії також обговорили зміну стратегії адвокації — перехід від констатації проблеми до конкретних інструкцій для міжнародних партнерів.

Представник Уповноваженого ВР з прав людини Юрій Ковбаса зауважив, що для російської влади питання звільнення цивільних залишається другорядним — ним займається виключно ФСБ. Водночас з’явилася надія на зрушення: останніми місяцями РФ виявила інтерес до громадян, які утримуються в Україні. Ковбаса також назвав проблемою відсутність законодавчо закріплених категорій цивільних постраждалих.

Експерти наголошують: попри відсутність емпатії в російських держорганів, до них варто звертатися — їхні відповіді можуть стати доказами фальсифікацій. «А нам потрібно звільняти всіх», — підсумував Михайло Савва. Правозахисники планують продовжити моніторинг і підготувати новий матеріал про застосування Конвенції про захист усіх від насильницьких зникнень.