40 діб в оточенні: історія Героя України зі 103-ї бригади
Командир кулеметного відділення Любомир Мікало понад місяць тримав позицію на Сумщині разом із двома побратимами. Попри постійні штурми, газові атаки та втрати, він дочекався виходу й отримав Золоту зірку.
У кінці травня Любомир Мікало зі 103-ї окремої бригади тероборони отримав завдання зайти на позицію на прикордонні Сумщини. Уже наступного дня виявилося, що група — в оточенні. Першого ворога знищили біля підвалу, який став їхнім укриттям, і, щоб не демаскуватися, затягнули тіло всередину.
На шосту добу загинув побратим. «До кінця нашого перебування з нами в підвалі було два двохсотих: наш побратим і ворог», — згадує військовий. Провізію та медикаменти доставляли великими дронами, а частину необхідного брали з трофейних рюкзаків.
На 41-шу добу стався затяжний стрілецький бій. Група відбила атаку, але ворог почав скидати в підвал гранати з газом, а потім і FPV-дрони. Під час одного з ударів загинув ще один побратим. Тоді за ніч військові викопали в підвалі окоп, аби ховатися від вибухів. «Дзвін у підвалі просто страшенний, барабанні перетинки нам поперебивало», — розповідає Любомир.
У критичний момент вдалося вийти на зв'язок із командуванням. Вночі за допомогою дрона група пройшла близько двох кілометрів і дісталася своїх. За час оборони, за підрахунками Любомира, їхня група ліквідувала 25–30 російських військових, а разом із суміжними підрозділами — понад 50.
Після виходу чоловік отримав звання Героя України. Каже, що це насамперед відповідальність: «На тебе дивляться, рівняються, ти стаєш медійною особою». До війни він був монтажником-висотником, тож після перемоги планує повернутися до професії: «Хочеться ще трошечки пожити, відбудувати нашу Україну». Разом із ним у війську служив і син, який згодом став пілотом дрона. Головною мотивацією Любомир називає дітей: «Хочеться, щоб вони мали можливість вільно ходити по вулицях, а не сиділи постійно в підвалах».
