В Україні нарахували 174 тисячі квадратних кілометрів потенційно небезпечних територій

Йдеться не лише про протипіхотні міни. За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства, ветерана Ігоря Безкаравайного, до переліку потрапляють території, де точилися безпосередні бої, ділянки під активною лінією фронту, а також місця, які зазнали артилерійських і реактивних обстрілів. Про це він сказав в інтерв'ю журналістці Діані Лановець.

Відправною точкою для оцінки масштабів проблеми стали 174 тисячі квадратних кілометрів. Водночас, за словами Безкаравайного, потенційно небезпечних ділянок може виявитися більше: держава планує враховувати й території, де приземлялися ударні безпілотники після роботи української ППО чи засобів радіоелектронної боротьби.

"Ми не говоримо про території, на які прилітали балістичні або крилаті ракети, тому що це більше вимір оперативного реагування. Туди приїжджає ДСНС, робить свою роботу, або Нацпол робить свою роботу і ліквідує цю небезпеку. Але ми говоримо саме там, де була війна-війна, в класичному розумінні, в розумінні війни 2022 року", — пояснив він.

Окрема тема — підходи до гуманітарного розмінування. За міжнародними стандартами його зазвичай починають після завершення війни, але в Україні бойові дії тривають, і роботи вже ведуться. "Війна ще не закінчилась, але це не означає, що ми не повинні робити гуманітарне розмінування", — наголосив заступник міністра.

Через український досвід, за його словами, вже виникає потреба переглядати базові принципи міжнародних стандартів. Оцінювати проблему слід комплексно, з урахуванням усієї території країни. "Якщо ми скажемо, що проблема України в гуманітарному розмінуванні — це умовні 80 тисяч квадратних кілометрів, це означає, що ми відмовились від іншої частини", — зазначив Безкаравайний.