106-річний Петро Моторний із Черкащини став найстаршим чоловіком Ірландії

Петро Моторний народився 1919 року в селі Капустине на Черкащині, а в 1924-му родина перебралася до Вільного Запоріжжя на Миколаївщині. «Ми їхали 300 кілометрів з двома коровами», — згадує він. У дитинстві замість школи поруч були п'ять кілометрів до сусіднього села, а на обід мати давала печеного гарбуза.

Найтяжчим став Голодомор 1932–33 років. Родина рятувалася картоплею, дід помер після розкуркулення, а молодший брат Грицько загинув від голоду — мати не могла його нагодувати. «Я сидів біля нього, але не міг нічого дати, бо нічого не було», — розповідає пан Петро.

Потім були навчання в Одесі, фабрично-заводське училище в Миколаєві, робота на суднобудівному заводі, війна, евакуація, втеча з вагона під Тирасполем і повернення додому. Після війни він одружився, поїхав працювати в Архангельську область, а згодом повернувся в Миколаїв. На заводі пропрацював до 74 років, мав понад сотню підлеглих.

У 2022 році будинок Петра Моторного, що стояв за 30 метрів від Миколаївської ОВА, зруйнувало російською ракетою. Він переїхав до родички, а у 2024-му, у 104 роки, вперше отримав закордонний паспорт і вирушив до Ірландії. Про те, що він найстарший чоловік країни, родина дізналася під час оформлення документів на тимчасовий притулок. «Коли внук сказав, що я найстарший тут, думав, що він жартує. Серйозно не сприйняв», — зізнається довгожитель.

Зараз пан Петро живе з сім'єю сина, двома онуками та п'ятьма правнуками. Ліків не приймає, робить зарядку і старається бути оптимістом. Правнуки пишаються прадідусем: «У школі всім розповідають, в інстаграмі теж».