Мы продолжаем публикацию поступивших в нашу редакцию документов об «отравлении» Виктора Ющенко. Это — ксерокопии, фотокопии, а также записи на цифровых носителях. Протоколы допросов, донесения агентуры спецслужб, заключения экспертов, свидетельства очевидцев.
В документах «об отравлении» очень много ошибок — и орфографических, и фактологических, нечаянных и запрограммированных, приправленных искусной дезинформацией.
Свидетели путаются в показаниях, эксперты — в выводах, сыщики — в том, где и кого искать. Кажется, сделано все, чтобы запутать любого, кто возьмется разгадать эту одну из самых больших тайн современной Украины. Да, пожалуй, и мировой криминалистики.
Над документами в своем расследовании «Яд для избранного» размышляет и Сергей Лозунько. Надеемся, что интерес к результатам большого и напряженного труда нашего аналитика не ослабеет на протяжении трех месяцев, в течение которых мы планируем завершить публикацию материалов расследования и избранных оригинальных свидетельств.
Документы публикуются в их оригинальном виде, то есть в них сохранены даже очевидные ошибки и неточности. Ибо и последние могут многое подсказать пытливому уму.
Редакция «2000»
___________________________________________________
ПРОТОКОЛ
допиту потерпілого
м. Київ 21 березня 2005 року
Начальник Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України державний радник юстиції 3 класу Куций О. А., за участю Генерального прокурора України Піску на С. М., в приміщенні Адміністрації Президента України, з дотриманням вимог ст. ст. 49, 72, 85, 122, 167, 171 КПК України допитав потерпілого:
Ющенка Віктора Андрійовича
Допит розпочато о «15» год. «00» хвилин.
Допит закінчено о «19» год. «00» хвилин.
Потерпілому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49,72, та 171 КПК України, а саме:
Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду...
Потерпілий зобов'язаний з'явитися за викликом особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду.
Потерпілий може бути допитаний про обставини, які підлягають встановленню по даній справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного, та його взаємовідносини з ними. Не можуть бути доказами повідомлені потерпілим дані, джерело яких невідоме.
Якщо потерпілий не з'явиться без поважних причин, слідчий має право застосувати до нього привід через органи внутрішніх справ в порядку, передбаченому ст. ст. 135, 136 КПК України.
Про себе потерпілий повідомив:
1. Прізвище, ім'я по-батькові: Ющенко Віктор Андрійович
2. Дата народження: 23 лютого 1954 року народження
3. Місце народження: с. Хоружівка, Сумської області
4. Національність: Українець
5. Громадянство: України
6. Сімейний стан: Одружений
7. Освіта: Вища-економічна
8. Чи є депутатом: не являється
9. Місце роботи, посада: Президент України
10. Відомості про судимість: не судимий
11. Місце проживання, адреса:
Документ, що засвідчує особу: особу встановлено.
Додатково мені слідчим роз'яснено, що відповідно до ст. 19 КПК України судочинство проводиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості, але якщо я не володію мовою, якою проводиться судочинство, то я маю право давати покази, заявляти клопотання, робити заяви рідною мовою і користуватися послугами перекладача.
Потерпілий _________
На пропозицію слідчого дати покази про відомі йому обставини свідок пояснив наступне:
Щодо обставин значного погіршання стану мого здоров'я можу пояснити наступне. Весною 2004 року мене було висунуто кандидатом на пост Президенти України від блоку «Наша Україна», який був опозиційним до діючої влади. Хочу зазначити, що передвиборча компанія 2004 року відзначалася жорстким протистоянням політичних сил.
Я багато разів аналізував обставини раптового погіршання мого здоров'я у вересні 2004 року та події які відбувалися напередодні цього, в процесі мого лікування і прихожу до висновку та впевненості, що у даному випадку було вчинено замах на моє життя шляхом отруєння, і воно було вчинено саме вечором з 5 на 6 вересня 2004 року, під час вечері на дачі Сацюка В. М.
В той день, в неділю 5 вересня 2004 року я, разом із своєю командою приймав участь у передвиборчому мітингу в м. Чернігові.
В той день Жванія Д. В. сказав мені, що він домовився про нашу зустріч із Головою Служби безпеки України Смішко І. П., його першим заступником Сацюком В. М. в цей вечір на дачі останнього.
У мене склалося таке враження що Жванія Д. В. сильно, навіть неймовірно сильно, надприродно наполягав щоб ми поїхали до Сацюка В. М. Як він мені пояснив, начебто, тому що він обіцяв Сацюку В. М. і йому буде незручно якщо ми не приїдемо на зустріч.
Після проведення мітингу в м. Чернігові ми поїхали на вечерю на дачу одних наших знайомих. На цій вечері Жванія Д. В. сидів рядом біля мене і наприкінці вечері він говорив що треба буде поїхати до Сацюка В. М. на вечерю.
Коли 5 вересня 2004 року у Чернігові я сходив з трибуни і зупинився на останній сходинці, я сказав Жванії Д. В.: «Давиде, у нас мала бути чудова вечеря з організаторами мітингу, а ти мені влаштував зустріч з СБУ і тягнеш мене туди», на що він нічого не відповів.
Того вечора, Жванія Д. В. просив мене поїхати на вечерю до Сацюка В. М. багато разів, може сім разів.
Ми з Жванією Д. В. сіли в автомобіль і поїхали по дорозі. Автомобілі які нас супроводжували на моє прохання уїхали.
Коли я присів за той стіл там були різні закуски, подали пиво, розлили думаю так грам по 15 спочатку горілки.
Було так, мені здається, що ми вдвох сиділи з Головою служби безпеки України, а Жванія Д. В. і Сацюк В. М. стояли біля нас не присідаючи.
Мені здається що це було так.
Запитання: Скажіть чи був тоді на вечері у Сацюка В. М. чоловік грузинської зовнішності?
Відповідь: Грузина не було. Грузин появився в цьому в хаті вже перед кінцем.
Наливав та доливав горілку Сацюк В. М. в темні керамічні стакани, в яких не було видно хто скільки випив.
Було так, що ми коротко хвилин десь 10-15 так були в оточені Сацюка В. М. і Жванії Д. В. потім вони пішли, а я і Смішко І. В. були один на один до глибокої ночі.
При цьому ми пили та їли на столі стояли закуски. Холодно було, і тому нам ще приносили куртки, я вів розмову із Смешком І. П. час від часу нам щось подавали нам стіл і нам це приносив сам Сацюк В. М.
Це було в першій частині вечері, бо в другій ми просто говорили і просили, щоб нас ніхто не турбував.
Я думаю близько пів-першої ночі ми закінчили розмову, трохи посиділи ще, тоді прийшли Сацюк В. М. та Жванія Д. В. які запросили нас у хату. Я зайшов у хату побачив здорового такого чоловіка, кремезного. Це був помічник Сацюка В. М. — Залеський Т. В., я йому ще комплімент зробив — «козак повної комплекції».
Потім ми сіли в хаті за такий невеличкий десертний стіл і там був тільки десерт: горішки, здається кавун та диня.
