1. Про що б не говорили комуністи і москвофіли, але воїни УПА воювали за свої землі, які були частиною польської держави і мали законне міжнародне право знищувати як нацистських, так і радянських «визволителів», які спільно вчинили акт військової агресії проти держави, громадянами якої вони були.
2. «А судді хто»? Коли ті, хто разом з нацистами розв'язував II світову, послав 1 млн. солдат на допомогу вермахту, взяв у полон 200 тис. польських солдат, які ще здатні були чинити опір вермахту, але удар Червоної армії в спину зламав їх, ті, хто з Гітлером, ділили Польщу, Румунію, Литву, вчинили агресію проти Фінляндії — 1 млн. солдат. СССР виключено з Ліги націй разом з Італією, Японією і Німеччиною. Хто навчав німецьких офіцерів у радянських училищах (Герінг, Гудеріан, Кейтель, Бон, Браухвіц і тисячі інших, майже весь старший командний склад вермахту), постачав мільйони тонн стратегічної сировини (зерно, бензин, марганець, каучук) для ведення війни, отримав стратегічне обладнання (станки, літаки, крейсер «Лютцов» від друзяки Адольфа, крейсер «Ташкент» від друзяки Муссоліні) — це навіть не смішно.
Те, що 2 розбійники — СССР і Німеччина — побились за награбоване і Німеччина вдарила першою, не робить з СССР невинну державу.
24 тис. танків і 21 тис. бойових літаків проти 4 тис. танків і 4 тис. літаків вермахту на 22 червня 1941 р. — навіщо такий стан, стільки наступальної зброї?
3. «Ворог мого ворога — мій друг». Німеччина була ворогом держав, які окуповували українські землі. В Румунії і Польщі ставлення до українців — як до людей другого сорту. Довоєнна політика Польщі на Волині не була кращою, ніж політика нацистів до поляків на приєднаних до рейху Сілезії і Помор'ї в часи війни. Про СССР, де влада захищала десятки мільйонів і зробила рабами сотні мільйонів в колгоспах і концтаборах, і говорити нема чого.
З 1929 по 1937 роки в СССР було знищено 6,5—7 млн. українців (1/5), більше, ніж під час ІІ світової війни, 3 млн. з них — діти (1933 р.). Про яке примирення з катами українського народу може бути мова, коли вони і досі заявляють — це був «нещасний випадок на виробництві». В СССР застосовувалась політика етнічного геноциду. 4 млн. українців було насильно переписано на росіян.
4. «ОУН і нацизм». Першими зі зброєю в руках проти нацистських планів поневолення Європи виступила ОУН. Для ваших читачів цей факт невідомий. 14 березня 1939 р. Гітлер разом з союзниками Угорщиною і Польщею почав окупацію Чехословаччини. Прага капітулювала. Єдині хто відповів відмовою, — керівник «Карпатської січі», член проводу ОУН полковник Колодзінський. «В словнику українського націоналіста слово «капітуляція» відсутнє, сильний ворог може нас знищити, але не поставить на коліна», — відповідь фюреру.
П'ятитисячний загін ОУН був розбитий за тиждень, чинячи опір десятикратно переважаючим силам вторгнення. 2 тис. загинули або були розстріляні як полонені. Колодзінський загинув, Р. Шухевич був поранений. Очевидно, комуністи це тепер називають співпрацею з рейхом.
5. УПА виникла на Волині в 1942 р. для захисту українських селян від німецьких грабунків. На той час на території України інших окупантів — СССР і Польщі — не було. Німецькі «визволителі» їх вигнали, і УПА виникла як антинімецьке збройне формування. Це потім в 1943 р. довелось вести війну з поляками, які хотіли зберегти панування польської меншини над українською більшістю, — концепція польського пана і українського холопа. Потім з СССР і НКВД. До речі, в Городоцькому списку половина — члени винищувальних батальйонів НКВД. Може, й СС, яке палило села, запишете в невинні жертви партизан?
Де Голль: «Якби в мене була така армія, як УПА, німецький чобіт не топтав би французьку землю»
Вернигора (з'єднання Ковпака): «Волинь повністю контролюється націоналістами, німці тільки у великих містах. Населення живе заможніше, ніж в нас, УПА не дає німцям збирати податки».
Т. 39 Нюрнберзького трибуналу: «Встановлено, що... «Україна» рух Бандери готує повстання проти німецької влади. Заарештувати і знищити» — 25 листопада 1941 р.
6. «Галичани». Майже 20 тис. галичан співпрацювали з німцями, половина з них пішли в УПА. Для порівняння: 300 тис. поляків (100 тис. польські громадяни) воювали у вермахті, 1 млн. радянських громадян (500 тис. — етнічні росіяни) — теж. Порівняння не на користь галичан.
7. «Посієш вітер — пожнеш бурю». Українська різня на Волині, Холмщині, Лемківщині — класичний «селянський» конфлікт. Приклад: Боснія, Косово. Почався після того, як українська міліція пішла в ліс в УПА, а її місце зайняла польська. І не варто з поляків робити невинних жертв. Хіба не Польща разом з нацистами (Ризький договір 1921 р.) ділила українські й білоруські землі, а в 1938 р. разом з нацистами — Чехословаччину? Сотні полонених галичан розстріляні польською владою в березні 1939 р. Їх передали полякам угорці — чи це не відгомін майбутньої Катині, але вже для поляків?
А збереження польського панування: нищення шкіл, храмів, пацифікації, економічний терор? Що посієш, те й пожнеш.
8. УПА в 1947 р. своїм опором врятували мільйони українців (молдаван, болгар, гагаузів) від голодної смерті. «Мы должны отобрать у крестьян весь хлеб, чтобы загнать в колхозы». — Хотинський райком партії. Люди їздили за хлібом в Західну Україну і тим рятували свої сім'ї. А причиною було те, що УПА не давала забрати хліб ні німецьким, ні радянським окупантам.
9. Заслуга УПА не в чисельності: 200 тис. — загальна, 100 тис. — бойова. В умовах ІІ світової, де зброю тримали 100 млн., а діючі армії сягали 30 млн. чоловік, це — фрагмент мозаїки навіть в умовах України. А в тому, що не стали вибирати між «коричневою» і «червоною» чумою, знають — з двох зол меншого не обереш.
10. «Червоне визволення». 10% галичан і волинян були репресовані: Сибір і розстріли. Комуністи, поділіться: як із загалом лояльного населення зробили лютого ворога.
І не визволяла Радянська армія Європу. Заміна однієї окупації на іншу — не визволення. Визволитель — той, хто прийшов, визволив і пішов. Той, хто залишився, зветься інакше.
Не могли комуністичні рабовласники, які своїх громадян перетворили на рабів, нести свободу. Рабовласник і раб не терплять вільної людини. Та й 1 млн. німецьких жінок, зґвалтованих радянськими солдатами (100 тис. загинули — вбиті або вчинили самогубство), напевно вважають інакше.
P.S. Навряд чи ви це опублікуєте. Що можуть відповісти на наведені факти ваші «псевдоісторики» Табачники і Корнілови і їхні зомбовані десятиліттями радянською пропагандою прихильники?
Порівняння переписів 1926 і 1937 рр.
Росіян 77,8 млн. 93,9 млн.
Українців 31,2 млн. 26,5 млн.
українців УРСР 23,2 млн. 22,2 млн.
українців РРФСР 7 млн. 3 млн.
українців Кубані, Дону, Слобожанщини 5 млн. 600 тис.
казахи (знищено 1/3) 4 млн. <3 млн.
Населення УРСР з 1932-го по 1934 р. скоротилося з 31,9 до 27,9 млн.
